- Date and place of birth
- 4 August 1992, м. Запоріжжя
- Date and place of death
- 7 March 2022, с. Старомлинівка, Волноваського р-ну Донецької обл
- Rank
- Старший солдат
- Position
- командир гармати
- Subunit
- в/ч А 1978, ОАБр 55 «Запорізька Січ»
- Marital status
- Одружений / заміжня
- Place of burial
- Першотравневе кладовище, м. Запоріжжя
Гришков Віктор Олександрович
«Цой»
1992 — 2022
The records of the Heroes are kept in Ukrainian, exactly as their families submitted them and a moderator verified them. They are not translated.
The story told by family and comrades
Віктор Гришков народився 4 серпня 1992 року. Зростав звичайним хлопчиком. Міг і шкоду наробити, але завжди можна було на нього покластися. Вчитися лінувався, але не тому, що не міг, а тому, що не цікаво було, якщо хотів, міг всьому навчитися. Був дуже відповідальним. Любив готувати. Свій перший борщ, зварив у 9 років. Паски спік у 14 років. Після закінчення школи (9 класів), пішов вчитися до торгово-кулінарного ліцею за спеціальністю кухар-кондитер. По закінченню навчання — відразу на строкову військову службу. Причому в армію він дуже хотів. Після служби в армії пішов працювати кухарем до ресторану. В тому ресторані Віктор і зустрів свою другу половинку. В 2014-му році одружився, наприкінці року у нього народилася донечка. Для своєї сім'ї був ладен на все. Весь вільний час намагався проводити з родиною. У 2020-му році пішов працювати на завод. Віктор був фанатом футбольного клубу «Металург». Майже не пропускав матчі. Не пив, не курив, вів здоровий спосіб життя. Дома міг зробити все. Усі хто його знає, згадують тільки, як відданого друга, який завжди прийде на допомогу. В лютому 2021 року знову пішов до армії. В цьому ж році народилася друга донечка. Меншу доньку навіть не встиг побавити, бо захищав Батьківщину… Коли Віктор уклав контракт з ОАБр 55 «Запорізька Січ», дуже швидко отримав посаду - командир гармати. Мав позивний - Цой (як його називали друзі ще з дитинства, так воно і закріпилося по життю, так і залишилося в армії). Загинув у селі Старомлинівка Волноваського району Донецької області під час бою з окупантами 7 березня 2022 року, отримавши несумісні з життям поранення. Цою було лише 29 років, коли обірвалося його життя. Поховали героя на кладовищі Першотравневому (Южне), поруч з улюбленим дідусем. Коли Віктор загинув, донькам було лише 7 років - старшій та 7 - місяців молодшій. За Віктором дуже сумують його мати, дві сестри, вітчим, дружина і донечки, які дуже на нього схожі. Віктору Гришкову було посмертно присвоєно орден «За мужність» ІІІ ступеня
Сімейний стан: залишились мати, дві сестри, вітчим, дружина і донечки.
Awards
- Орден «За мужність» III ступеня
Photo gallery
