Олійник Юрій Олексійович

Юрій Олійник народився 30 січня 1987 року і жив у місті Запоріжжя. До повномасштабного вторгнення рф в Україну працював апаратником гранулювання 4-го розряду ПрАТ «Запорізький олійноекстракційний завод». 2 березня 2022 року добровільно вступив до лав ЗСУ. Захищав Україну у званні солдата на посаді стрільця. Мав позивний: «Кіпіш». З честю та гідністю разом з побратимами боронив цілісність нашої Держави на Запорізькому напрямку. Виконував бойові завдання з утримання позицій. Його побратими відзначали, що він був справжнім воїном – сміливим, хоробрим та мужнім. У важких боях неодноразово досягав успіхів. Виконуючи свій обов’язок, був справжнім прикладом хоробрості та незламності духу. Загинув 8 липня 2023 року, захищаючи Батьківщину, у бойових діях біля населеного пункту Приютне Пологівського району Запорізької області у складі 3-го взводу 2-ї роти 111-го батальйону 110-ї окремої бригади територіальної оборони військової частини А7277. Завжди усміхнений, добрий, надійний, розумний, люблячий тато і найкращий чоловік… Вдома на Юрія чекали батьки, дружина, донька, рідні та друзі. Поховали воїна на кладовищі Святого Матвія. Юрій Олійник був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня

Сімейний стан: залишились батьки, дружина та донька.

Місце поховання: кладовище Св. Матвія.