
- Date and place of birth
- 9 April 1998, м. Запоріжжя
- Date and place of death
- 19 July 2023, Волноваський р-н Донецької обл
- Rank
- Матрос
- Position
- командир гармати
- Subunit
- 406 окрема артилерійська бригада ім. генерала-хорунжого Олексія Алмазова
- Marital status
- Одружений / заміжня
- Place of burial
- Матвіївське кладовище, м. Запоріжжя
Востріков Валерій Олександрович
«Рагнар»
1998 — 2023
The records of the Heroes are kept in Ukrainian, exactly as their families submitted them and a moderator verified them. They are not translated.
The story told by family and comrades
Валерій Востріков народився 9 квітня 1998 року в м. Запоріжжя. Закінчив 85 школу міста Запоріжжя. Потім - Металургійний фаховий коледж. І вже під час повномасштабного вторгнення вступив в Київський університет права НАН (який він так і не встиг закінчити). У березні 2022 року Валерій поповнив ряди добровольців територіальної оборони у рідному Запоріжжі, а з 20 червня 2022 року вступив у ряди добровольців ЗСУ до лав артилеристів - Богів війни. Валерій Востріков - військовослужбовець Збройних Сил України 406-ї окремої артилерійської бригади ім. генерала-хорунжого Олексія Алмазова. Боронив селища в районі Бахмута, разом із побратимами вони стали другим форпостом щодо стримування російської навали. Його згадують, як справжнього воїна, людину слова, мужності, зразком незламності та міцності духу. Потім боронив чимало селищ Херсонської області та з надлюдською стійкістю і мужністю артилеристи утримували свої позиції на фронті. За рідну українську землю стояли живим щитом проти ворожої артилерії й танків. Згодом Валерій Востріков став командиром гармати, захищаючи Новобахмутівку Донецької області. Виконував бойові завдання з утримання бойових позицій повʼязаних із захистом незалежності та територіальної цілісності держави в таких областях як: Миколаївська, Херсонська, Донецька. Валерій мав багато планів на життя та клята війна все змінила… 19 липня 2023 отримав поранення несумісне з життям у Волноваському районі Донецької області. Місце поховання: Матвіївське кладовище. Одружений, дуже мріяв про дітей і подорожі разом з дружиною по вільній, незалежній Україні. Надійний, сміливий, відданий, люблячий чоловік, син і брат приклад для наслідування. Таким ми назавжди памʼятатимемо Валерія Вострікова. На рахунку Валерія чимало влучних цілей, про які Президент казав у своїх щоденних зверненнях та вшанував Валерія орденом «Слава України». Посмертні нагороди: Орден за мужність 3 ступеню (посмертно), Відзнака Президента України «За оборону України» (посмертно)
Нагороди: орден «Слава України»; Відзнака Президента України «За оборону України» (посмертно).
Awards
- Орден «За мужність» III ступеня