
- Дата та місце народження
- 25 березня 1994, с. Куйбишеве (Камʼянка), Запорізька обл
- Дата та місце загибелі
- 4 березня 2024, поблизу н.п. Терни на Донецькому напрямку
- Звання
- Солдат
- Посада
- старший радіотелефоніст
- Підрозділ
- 2 відділення оптичної розвідки взводу артилерійської розвідки батареї управління та артилерійської групи в/ч 3057 «Азов» Національної гвардії України
- Сімейний стан
- Одружений / заміжня
- Місце поховання
- Кладовище Святого Миколая, м. Запоріжжя
Дергач Олександр Володимирович
«Шорох»
1994 — 2024
Історія від близьких та побратимів
Олександр Дергач народився 25 березня 1994. року Запорізька область н.п. Куйбишеве. З дитинства займався спортом (футбол та бокс). У 2013 році одружився та в нього зʼявився син. У 2022 році одружився вдруге. Олександр був дуже гарним батьком та кращим чоловіком, мав дуже багато друзів. Веселий та завжди готовий прийти на допомогу. Солдат, старший радіотелефоніст, у складі 2-го відділення оптичної розвідки взводу артилерійської розвідки батареї управління та артилерійської групи військової частини 3057 «Азов» Національної гвардії України. Мав позивний «Шорох». 2015-2018 роках Олександр Дергач боронив країну в лавах полку «Азов». Сміливий, ініціативний та мотивований воїн. Загинув, захищаючи Батьківщину, у бойових діях на Донецькому напрямку поблизу населеного пункту Терни 4 березня 2024 року. Похований на кладовищі Св. Миколая у м. Запоріжжя. Олександр Дергач був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», Почесною відзнакою «За оборону Маріуполя», медаллю «Перемога за нами сектор М», Нагрудним знаком «Ветеран війни», орденом «За мужність» ІІІ ступня
Сімейний стан: дружина та син.
Нагороди: відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»; Почесна відзнака «За оборону Маріуполя»; Медаль «Перемога за нами сектор М»; Нагрудний знак «Ветеран війни».
Нагороди
- Орден «За мужність» III ступеня