Остапенко Ілля Володимирович

Ілля Остапенко народився 13 грудня 1999 року в Запоріжжі, навчався в Запорізькій гімназії №6. Відвідував спортивні секції з тхеквондо та веслування. Захоплювався кораблями, різьбленням по дереву, любив майструвати. Вищу освіту здобув у Харківському політехнічному інституті. Люблячий, дбайливий син, брат, онук; вірний, незамінний друг. Світла, щира людина. Готовий завжди прийти на допомогу будь-кому, хто в цьому потребує. З початку повномасштабного вторгнення за власним бажанням став на захист Батьківщини, долучившись до лав Запорізької територіальної оборони, а з травня 2023 року підписав контракт та приєднався до 3-ої окремої штурмової бригади. Спочатку був бойовим медиком. Лише за один бій під обстрілами ворожих КАБів врятував життя 12 бійців, нагороджений медаллю «За врятоване життя». Потім - солдат, стрілець – помічник гранатометника. Воював за Бахмут, Андріївку, Авдіївку («Коксохім»). Закінчив сержантські курси, але звання отримати не встиг. В останньому бою взяв на себе командування взводом. Загинув захищаючи Батьківщину під час бойових дій в районі населеного пункту Сергіївка Сватівського району Луганської області. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові Указом Президента України присвоєно звання Герой України (посмертно)

Нагороди: почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»; почесний нагрудний знак «За збережене життя»; медаль «Хрест Сухопутних військ».